Історія

Гідрометеорологічна служба бере свій організаційний початок з  1921 року, коли Декретом Ради Народних комісарів України від 19 листопада 1921 року був створений Укрмет – центральна українська метеорологічна  служба,  головним завданням якої було відновлення діяльності мережі гідрометеорологічних   спостережень  на території України, що зменшилась за час першої світової та громадянської війни майже в 2,5 рази. Проте систематичні гідрометеорологічні спостереження розпочались на території  нинішньої України значно  раніше.

Основною діяльності нинішньої   гідрометеорологічної служби є цілісна державна система гідрометеорологічних спостережень, прогнозування і гідрометеорологічного забезпечення, робота всіх ланок якої зінтегрована і побудована на єдиних методичних і технологічних принципах.

Національні гідрометслужби світу об’єднані у велику світову спільноту і працюють під координацією Всесвітньої Метеорологічної Організації (ВМО), штаб-квартира якої знаходиться у м. Женеві. Україна є однією з країн-засновниць Всесвітньої Метеорологічної Організації. Гідрометеорологічні служби країн, що виникли на пострадянському просторі, співпрацюють також у рамках Міждержавної  ради з гідрометеорології (МРГ) країн – учасниць СНД.

В Україні національна гідрометеорологічна служба працює у складі Державної служби України з надзвичайних ситуацій і включає з себе Управління гідрометеорології, Український гідрометеорологічний центр з регіональними та обласними центрами з гідрометеорології, Український гідрометеорологічний інститут, Державне підприємство «Український авіаметеорологічний центр».

 До березня 1959р. миколаївський гідрометеорологічний центр мав назву “Гідрометеорологічна станція Миколаїв”, а з березня 1959р. Миколаївська гідрометеорологічна станція була реорганізована в спеціалізовану Дніпро-Бузького гирлову станцію (ДБГС), основними завданнями якої стало вивчення гідрометеорологічного режиму гирлових областей річок Дніпро, Південний Буг, Дніпро-Бузького лиману. Зі створенням ДБГС почали проводитися експедиційні дослідження відповідно до планів науково-дослідних робіт Держкомгідромета СРСР.

У 1976 році ДБГС була реорганізована в Миколаївську гідрометеорологічну обсерваторію (МГМО), яка паралельно з вивченням гідрометеорологічного режиму гирлової області почала займатися агрометеорологічним обслуговуванням сільського господарства.

У 1988 році була проведена остання реорганізація МГМО в Миколаївський обласний центр з гідрометеорології (Миколаївський ЦГМ) – складна багатофункціональна організація гідрометеорологічної служби, основними завданнями якої є:

  • забезпечення виробництва систематичних спостережень за станом атмосфери, гирлових і морських вод, ґрунту, сільськогосподарських культур,  рівнем забруднення атмосферного повітря, води і ґрунту;
  • забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, управління ДСНС, оборонних та інших організацій, ЗМІ та населення області гідрометінформаціей, у тому числі прогнозами погоди і штормовими попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, різкими змінами погоди, прогнозами урожайності та валового збору сільськогосподарських культур;
  • здійснення гідрологічного і гідрохімічного моніторингу Дніпро-Бузької гирлової області, вивчення її гідрометеорологічногорежимуі т. п.

Фотогалерея